skip to main |
skip to sidebar
Відкрита база Net Data Directory пропонує перевірені дані про Інтернет. Тут ви знайдете інформацію як і про саму мережу, так і про пов’язані з нею теми: широкосмуговий зв'язок, свобода слова, кібербезпека ітд. Переважна більшість даних, що доступні в каталозі, походить з відкритих джерел, однак за допомогою Net Data Directory дослідники, політики, журналісти зможуть швидше і надійніше ідентифікувати потрібне джерело та коректно процитувати його у своїй роботі.
Вже кілька днів гуляє у мережі анонімний Вебометричний рейтинг бібліотек України, який несподівано набув розголосу серед вітчизняних бібліотекарів. Усі щось поширюють, поширюють… а хоч би хтось звернув увагу на методику його розрахунку. Я от не розумію, чому для зовнішніх посилань було використано саме сервіс Linkpad, а не, скажімо, відкриті Ahrefs та Majestic, що застосовує Cybermetrics Lab, чи ще якийсь backlink checker? Чому для обрахунку рейтингу обрано саме ТІЦ російської пошукової системи Яндекс, котра заточена під рунет? Не уявляю, як укладачам взагалі вдалось отримати кількість зовнішніх посилань за допомогою Google, чи Exlead? І як академічний пошуковик Google Scholar показав «кількість публікацій та цитат» для веб-сайтів бібліотек?
Давно вже перестав слідкувати за рейтингами Webometrics, однак не можу не відзначити, що чим далі – то все чудесатішою стає методологія їх підрахунку. Пригадаймо, що розпочинали ці веб-рейтинги із закликів підтримувати ініціативу Відкритого доступу і вони й далі нібито служать цим ідеалам. Однак, спершу третину рейтингу віддали публікаціям, які згідно з Scimago входять до 10% найбільш цитованих у конкретній галузі, а тепер, якщо вірити офіційному сайту, укладачі рейтингу університетських веб-сайтів серйозно розмірковують над врахуванням у найближчих редакціях даних з профілів установ у Google Scholar Citations. В оновленому рейтингу планується віддати до 50% на сумарну кількість цитувань 10 кращих вчених установи згідно з даними Google Академія.
Анонім пише: «Ось переглянула результати рейтингу Webometrics. Найкращий в Україні репозитарій Національного гірничого університету України містить 145852 назв до яких співробітники гірничого університету не мають жодного відношення, робіт співробітників – трохи більше 2 тисяч. Реально в пошуку по репозитарії: Пушкін – 5862 назв; якщо ввести Лермонтов – 1807 документів; Леся Українка – 1192 назв, Чехов – 4110, Тургенев – 2064, Шевченко Тарас – 6683, енциклопедії – 9000 і т.д. Там і казки за всі роки видання, зібрання творів, і окремі вірші, і різні твори, і критика, а якщо ввести в пошук шкільна бібліотека – отримаємо 18141 книг, типу «Кіт з бубонцями», «Вісім сміливих будьоновців», «Російські богатирі», «Билини в переказах для дітей».
У Scopus впроваджено новий модуль Article Metrics, що дозволить дізнатись не просто загальну кількість цитувань статті, а надасть її усесторонню оцінку згідно чотирьох категорій: наукова активність, соціальна активність, коментарі науковців та реакція мас-медіа. Звісно, усе задумано для блага користувачів і нам стане легше орієнтуватись коли варто шукати повний текст статті, а коли можна обмежитися й абстрактом.
Напевно, далеко не всі знають, що дослідницька група Cybermetrics Lab, під керівництвом Ісідро Агійо, створює не лише популярні в Україні Webometrics Rankings, а й рейтинги окремих країн та топових вчених на основі загальнодоступних профілів Google Scholar. Укладається все це щастя за гроші Євросоюзу в рамках проекту ACUMEN. Попри, здавалось би, географічну заангажованість джерела фінансування, обраховують рейтинги переважно для країн Латинської Америки, однак можна знайти й дані для кількох європейських країн – Іспанії, Португалії та Польщі. У рейтинг ж топових вчених включають лише тих, у кого, згідно даних Google Scholar, індекс Гірша перевалив за 100. Поки таких назбиралося 669 і очолює даний рейтинг австрійський психолог Зиґмунд Фрейд.
Валєрій Полубояров: За допомогою спеціального програмного забезпечення на форумі публікується велика кількість повідомлень, що містять посилання на аналогічні повідомлення на інших форумах, а також посилання на сайт, позиції якого у видачі пошукових систем хочуть підвищити зловмисники. Як приклад, повідомлення на форумі Ульяновського державного технічного університету. У списку Pages для сайту цього вузу 14 з 20 сторінок з максимальною кількістю зворотних посилань – це повідомлення зі спам-посиланнями на форумі. Загальна кількість беклінків для цих 20 сторінок становить 111010, з них 13 365 – це зворотні посилання на повідомлення зі спам-посилань.
Використовуючи спеціалізовані пошукові системи Google Scholar і Microsoft Academic Search, Мадіан Кабза та Клайд Лі Джайлс нарахували, що нині в Інтернет представлено приблизно 114 мільйонів англомовних наукових документів. При цьому, принаймні 27 млн. (24%) документів знаходяться у вільному доступі. Від галузі до галузі відсоток відкритих документів сильно різниться – від 12% до 50%, але, погодьтесь, 12% – це також дуже немало. Тому, якщо котрийсь бібліотекар скаже вам, що йому нічого запропонувати з якоїсь теми – не вірте! Бути такого не може.
Розуміння того, як успішні науковці використовують Інтернет для промоції власних робіт, які веб-ресурси мають найбільший успіх у кожній окремо взятій дисципліні, повинно допомогти молодим дослідникам побудувати власні ефективні веб-стратегії. Отож, команда наших старих знайомих відібрала 1525 часто цитованих вчених, які працюють в європейських наукових установах, і дослідила зовнішні посилання на їхніх персональних веб-сайтах та онлайнових бібліографічних списках. Офіційно результати з’являться вже наступного року в Journal of Documentation, наразі доступний препринт.
Цікаве дослідження від Юдит Бар-Ілан і команди – Beyond citations: Scholars' visibility on the social Web. Щоб дослідити, чи існує якийсь зв'язок між традиційними цитуваннями та поширенням наукових документів у мережі Інтернет, було зібрано дані про 57 доповідачів 2010 Leiden STI Conference: кількість цитувань їхніх документів у WoS і Scopus, наявність персональних веб-сторінок та профілів у соціальних мережах. Висновки, як прийнято серед науковців, неостаточні – зв'язок ніби є, але поки рано про щось говорити, слід краще зрозуміти, як і чому вчені використовують веб-інструменти. Попри це, виявилось, що кількість додавання документів у закладки Mendeley достатньо точно співвідноситься з кількістю цитувань цих документів у Scopus.
Регіональна прив’язка звісно ж умовна, подія всеукраїнського масштабу, просто люблю особливо відзначати нестоличні проекти. Отож, з метою сприяння росту присутності науково-освітніх установ та книгозбірень в Інтернет-просторі, підтримки відкритого доступу до науково-освітніх та культурних надбань України, надання оперативних даних щодо веб-присутності, видимості та відкритості установ на сайті бібліотеки ТНТУ ім. Івана Пулюя щоденно підраховуються вебометричні рейтинги репозитаріїв України, ВНЗ України, бібліотек України та сайтів ТНТУ ім. Івана Пулюя.
Сайти з рейтингами Вебометрікс нарешті набули людської подоби та зручності навігації, тому більше немає сенсу самотужки їх укладати. Крім цього, є ще один неприємний момент. Новий рейтинг університетів обіцяють наприкінці січня. Якщо порівняєте липневий рейтинг вітчизняних внз з тим, що доступний зараз на сайті, ви помітите певну невідповідність позицій наших вишів. Рейтинги ж репозитаріїв, які оприлюднювались після університетських, не співпадають ще дужче (липень vs. сьогодні). Чи варто сприймати серйозно рейтинги, що офіційно оновлюються двічі на рік і тишком-нишком змінюються протягом року?
Лейф Лонгва (Leif Longva) з Університету Тромсе: «Наша установа використовує Persistent Uniform Resource Locator (PURL) і ми завжди рекомендуємо користувачам для посилань на наші ресурси використовувати саме цей ідентифікатор. Вивчаючи методику укладання рейтингу репозитаріїв Webometrics ми помітили, що PURL-посилання не враховуються при розрахунку показника Visibility. У Cybermetrics Lab підтвердили наші підозри, пояснивши свою позицію тим, що PURL належить приватній корпорації, яка не пов'язана з нашим університетом і немає жодних гарантій щодо її майбутнього. Це досить дивно, як на мене, адже система справно функціонує. Гадаю, що Cybermetrics Lab не повинні звертати з наукового шляху, досліджувати реальний стан речей, а не відкидати факти, які суперечать їхнім суб’єктивним очікуванням».
Схоже часи
вибіркового потрапляння українських вишів у рейтинг Вебометрікс залишились у
минулому і на сьогодні з-поміж вітчизняних 854 внз, які функціонують в системі
вищою освіти, іспанська команда дісталася вже до 321. У порівнянні з січнем
наші лідери дещо покращили свої позиції у загальному світовому заліку. Нижче –
перші 50 місць, решту – дивіться самі. Ну і ще, відзначимо шикарну позицію Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя за показником presence.
Ігорь Стаднік: «Позиції двох російських університетів за параметром Size (розмір сайту) виявилися у світовому рейтингу вищими, ніж у МДУ – визнаного національного лідера. У МДУ – 638 місце в світі, у цих двох вузів – 16 і 22. Обидва вузи – стовпи нашої науки, але суто фізично не можуть рівнятися з таким величезним організмом, як МДУ. Ще дивнішим є те, що один з них за розміром сайту виявився, згідно рейтингу, вище за Стенфордський університет, і обидва – на багато вище за сайт найбільшого в Японії Токійського університету».
21-го листопада не стало сервісу Site Explorer від Yahoo. Це був єдиний путній безкоштовний інструмент, що дозволяв отримати інформацію про кількість та якість зовнішніх посилань на сайт. Що тепер? Самі яхути рекомендують переходити до партнера Bing Webmaster Tools. Але ж він не надає дані про чужі сайти?! Світила ніби справді цілком серйозно розглядають як альтернативу корейський Naver?! А як Aguillo&Ko вже через місяць визначатиме visibility?.. Без відповідей.
Web Foundation і ще неназвані партнери незабаром кинуться реалізовувати проект Web Index, який оцінюватиме вплив Інтернету на політичне, економічне, соціальне життя різних країн. Цілком ймовірно, що на початку 2012 року ми справді побачимо перший Web Index, так як Google вже надав 1 млн. для реалізації цього проекту. Яка користь? Хто справді вірить що інтернетизованість якось впливає на наше ВВП – прогнозовано отримає ще один аргумент ЗА. Усі решта – за потреби зможуть включати посилання на цей звіт для збільшення кількості сторінок своїх робіт.
Якщо ви досліджуєте дані, які можна зобразити як зв'язок між якимись об’єктами, то запевне повинні були хоча б спробувати користуватись Gephi – відкритим ПЗ, що дозволяє візуалізувати графи різних видів мереж. Пишуть, що забезпечує візуальне та кількісне відображення таких ключових параметрів мережі, як: кластери, ранги, щільність графа. Працює на Windows, Linux і Mac OS X. Кілька інструкцій у допомогу.
На вихідних можна спробувати послухати стару (2009 рік) двогодинну доповідь керівника Cybermetrics Lab Ісідро Агійо (Isidro F. Aguillo) з російським синхронним перекладом. Або просто почитати таке ж древнє інтерв’ю – Російські вузи ігнорують можливості Інтернету. Хоч давно це діялось і не про нас сказано, але багато речей досі актуальні:
Порівняно з минулим роком дуже не багатьом бібліотекам України вдалось покращити вебометричні показники своїх сайтів. Дивіться рейтинг. Цікавішим за показник «нуль» є список «Республіканські та обласні універсальні наукові бібліотеки». Подивіться, порахуйте, пригадайте адмінподіл... Опс! Бракує... Нехай живе веб, органон наукової комунікації? А спробуйте запитайте в безсайтченків – «Товаріщі, універсальні науковці, а ви часом не ох...?». Очі видряпають)
